Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет «Львівська політехніка» Самостійна робота з дисципліни “ Основи менеджменту та маркетингу ”  Львів 2013 Зміст РОЗДІЛ 1. Тенденції розвитку систем методів управління персоналом у ринкових умовах на різних рівнях управління економічною системою 1.1.1. Організаційно-розпорядчі методи 1.1.2. Адміністративно-розпорядчі методи 1.1.3. Економічні і економіко-математичні методи 1.1.4. Соціально-психологічні методи 1.2. Сучасні тенденції у розвитку методів управліннями організаціями 1.2.1. Механістичні організації 1.2.2. Органічні організації 1.2.3. Нові типи організацій РОЗДІЛ 2. Виробнича програма підприємства 2.1. Розрахунок вихідних даних 2.2. Чисельність персоналу та фонд оплати праці 2.3. Вартісна оцінка основних виробничих фондів 2.4. Кошторис витрат на виробництво продукції 2.5. Визначення ціни продукції та точки беззбитковості виробництва 2.4. Засоби покращення мотивації персоналу у виробничій сфері 2.5. Мотивація персоналу зовнішньоторговельного підприємства  Тенденції розвитку систем методів управління персоналом у ринкових умовах на різних рівнях управління економічною системою 1.Методи управління персоналом Методи управління у найбільш загальному вигляді є прийомами і знаходять способи здійснення послідовних і безперервних функцій менеджменту. Інакше кажучи, методи менеджменту можна визначити, як сукупність прийомів та способів, застосування яких дозволяє забезпечити нормальне та ефективне функціонування керуючої і керованої підсистем системи управління. У сучасній теорії менеджменту методи управління класифікуються за різними ознаками. Найбільшого поширення отримала класифікація методів управління, обумовлена їхнім змістом. Із зазначеного погляду виділяють організаційні, адміністративні, економічні та соціально-психологічні методи управління. Такий спосіб розподілу методів управління на групи є дуже умовним, бо всі вони теж мають безліч спільних рис і піддаються взаємному впливу. Тільки характерні розбіжності у способах впливу на об'єкт управління дозволяють розглядати кожен із перелічених вище методів окремо.   1.1.1. Організаційно-розпорядчі методи Сутність організаційно-розпорядчих методів у тому, що будь-яка співпраця людей мусить бути належно організована, тобто спроектована, націлена, регламентована, і навіть оснащена необхідними інструкціями, що фіксують правила поведінки персоналу у різних ситуаціях. Інакше кажучи, потрібно спочатку створити організацію, набрати працівників, розподілити з-поміж них повноваження президента і відповідальність та вже після цього керувати діями. Зважаючи на викладене, можна стверджувати, що організаційно-розпорядчі методи управління передують самій діяльності, створюють їй необхідні умови, отже, є пасивними. Організаційно-розпорядчі методи - це методи з урахуванням сили та авторитету влади, тобто указів, законів, постанов, наказів, розпоряджень, вказівок, інструкцій тощо. Вони дозволяють: 1) регламентувати діяльність (всієї організації, структурних підрозділів, посад, функцій); 2) забезпечувати організацію нормативами (часу, кількості персоналу, нормативами вироблення, концентрації шкідливі речовини, нормативами співвідносності, наприклад викладачів і у вузі); 3) підтримувати дисципліну (застереження, роз'яснення, ознайомлення, поради)[2]. До організаційно-розпорядчих методів управління відносяться: - добір, розстановка кадрів; - організаційне регламентування (нормування); - організаційне планування; - організаційне розпорядження; - організаційний інструктаж; - організаційний контроль; - організаційний аналіз; - організаційне проектування; - узагальнення організаційного досвіду. Підбір, розстановка і з кадрами включає у собі: - складання методик і професіограм з оцінки ділових та особистих якостей громадян, вступників працювати, зокрема кваліфікаційних таблиць і довідників; - розробку типових документів для оформлення прийому роботу і обліку кадрів; - створення систем і документації по атестац...